Яценюк перебуває в цейтноті

cj0ur 17.09.2013 в 01:28

Чи чекаєте Ви на переговори Януковича з представниками ЄС, як чекає на них Яценюк? Мабуть важко знайти українця, на якого ця, без перебільшення доленосна, зустріч матиме миттєвий і кардинальний вплив. Окрім Яценюка, звичайно.

tumblr_inline_mt8ny1jtwe1rmtaze.jpg

Сеня потрапив у складну ситуацію, рішення якої більшою мірою залежить від згаданих переговорів. З європейцями Янукович планує обговорити можливість та умови звільнення Тимошенко. А для Яценюка фраза «звільнення Тимошенко» звучить як смертний вирок – погибель його кар’єри і крах його амбіцій. Принаймні, у найближчі сім років.
Яценюк добре розуміє, що звільнена Тимошенко посуне його з позиції лідера партії, керівника фракції і кандидата в президенти України. Тому до прийняття президентом рішення щодо Тимошенко Сеня опинився в підвішеному стані і зайняв вичікувальну позицію.
А відповідно у стані невизначеності залишились і його підлеглі з «Фронту Змін», які до цього часу не можуть знайти спільної мови зі старою командою «Батьківщини». Яценюк зупинив фінансування і дав їм вказівку заморозити будь-яку політичну активність.
У Сені є два варіанти розвитку ситуації і лише один план. Якщо Тимошенко залишається за ґратами, він дає відмашку на початок кампанії з висування себе в президенти. Якщо Тимошенко звільняють, тоді у Яценюка немає плану. Немає партії, немає перспективи. І тоді Сеня стає непрогнозованим і може продатися будь-якій політичній силі.
Чи не бажаєте Ви звільнення Тимошенко, як не бажає його Яценюк? Мабуть немає в Україні людини, яка більше за Яценюка хотіла б залишити Тимошенко за ґратами, як би парадоксально для когось це не виглядало. І тут пригадується висловлювання одного мого знайомого: «Гірше за розумних ворогів лише підступні друзі». З огляду на новітню політичну історію України, так і кортить через кому додати: «любі друзі».

Арсеній Яценюк прагне врятувати імідж політика, але …

cj0ur 13.09.2013 в 03:53

Як стало відомо від осіб наближених до Арсенія Яценюка, він останнім часом сконцентрував свою увагу на протидії створенню нової політичної партії на базі обласних організацій «Фронту Змін», які відмовляються приєднатися до ВО «Батьківщина».

tumblr_inline_mt1coogHmC1qz4rgp.jpg

Ця ситуація була обумовлена результатами кадрових реформ у «Батьківщині», які проводилися без участі Яценюка, а  вирішувались Юлією Володимирівною Тимошенко одноосібно. В кінцевому наслідку всі керівні посади у центральних та обласних осередках були надані висуванцям від «Батьківщини». На думку більшості обласних організацій «Фронту Змін» таке відношення до представників їх політичної сили свідчить про відсутність будь-яких важелів впливу Арсенія Петровича на процеси у «Батьківщині», що змусило їх підняти питання про створення нової політичної сили.
Розуміючи можливість повної втрати своєї впливовості у політичному середовищі, Яценюк звернувся  за підтримкою до керівника Сумської обласної організації «Фронту Змін» Миколи Клочка з пропозицією внести дестабілізацію у процес створення нової політичної партії на базі «Фронту Змін» та вступити до ВО «Батьківщина» в обмін на всебічну його підтримку на майбутніх місцевих виборах.
Провівши консультацію по цьому питанню з ініціатором проведення об’єднавчих заходів обласних осередків «Фронту Змін» народним депутатом України Андрієм Павелком, Клочко в черговий раз отримав від нього пораду не довіряти Яценюку та відмовитися від вступу до «Батьківщини».
Отож, для Арсенія Петровича склалася критична ситуація. По-перше, він вже не в змозі реально впливати на регіональні осередки «Фронту Змін», а по-друге давно вже не має підтримки в «Батьківщині».

На Тернопільщині «Свобода» виступила проти ОУН УПА

cj0ur 13.09.2013 в 03:49

Відчуваючи близький кінець наданої авансом влади, представники «Свободи» як один скидають маски псевдопатріотизму та зосереджуються на досягненні своїх бізнес-інтересів.
Систематичні скарги населення на безчинство депутатів – свободівців всіх рівнів нікого вже не здивують. У райцентрах західних та центральних регіонів України почастішали випадки відвертого «рекету», коли керівники районних партосередків «Свободи» при підтримці 10 – 15 «спортсменів-патріотів» вимагають у місцевих підприємців «пожертв» до партійної каси. Бажано готівкою. Жодної звітності перед громадськістю. Тому, після всього цього не дивує і факт будівництва О.Тягнибоком розкішного будинку у передмісті Києва.

tumblr_inline_mt1cigZa6o1qz4rgp.jpg

Але терпіння людей теж має свої межі. Безсоромне здирництво свободівців на Тернопільщині викликало обурення навіть з боку однодумців – націоналістів з «ОУН–УПА», які і звернулися до керівництва обласної ВО «Свобода» з вимогою припинити посягання на бізнес їх колег по організації.
Наслідком цього стало побиття ОУНівців «летючими» бригадами «Свободи», які не змогли стерпіти і пробачити нахабного спротиву їм – місцевим «князькам».
Але там, де існують такі середньовічні феодально – кріпацькі відносини, виникає і процес феодальної роздробленості, коли одному «князьку» хочеться відтяти шматок влади (землі, бізнесу тощо) у іншого. ВО «Свобода» в цьому сенсі нічим не відрізняється від своїх історичних попередників.
Знову ж таки, на Тернопільщині, у «вотчині» народного депутата України О.Кайди, виникли передумови до заколоту, організованого колегою – депутатом по фракції ВО «Свобода» у ВР Україні – М.Головком.
Останній, перед відвертим замахом на сферу впливу О.Кайди, вирішив підготувати плацдарм, організувавши складання своїх мандатів депутатами обласної ради від «Свободи» та введенням на позачергових виборах до органу місцевого самоврядування своїх людей, які підтримають всі його бізнес-ініціативи, одночасно відсторонюючи від «кормушки» О.Кайду з його командою.
Чим закінчиться протистояння однопартійців, в принципі, не має значення – хтось з них заробить більше, хтось залишиться ні з чим. Важливим є те, що роздробленість в середині опозиційної партії (не кажучи вже про об’єднану опозицію як таку) фактично ставить хрест на будь – яких виборчих перспективах, як ВО «Свободи», так і опозиції в цілому. Хіба що «князьки» й «верховний князь» живуть за принципом «а після нас хоч потоп»…

Яценюка найбільше дратує активність Кличка

cj0ur 13.09.2013 в 03:16

Арсеній Петрович втративши безцінний час на рекламу свого політичного образу та боротьбу за майбутній електорат з Олегом Тягнибоком, не помітив, що Віталій Кличко проводить активну діяльність в сфері постійних контактів з представниками Євросоюзу. Закордонні візити В.Кличка та зустрічі в Україні з впливовими європейськими особами проходять майже кожного тижня та дуже дратують А.Яценюка.
А як же могло бути по іншому. Захопившись одним, завжди втрачаєш друге. Про нерозумну політику Арсенія Петровича постійно твердять в його штабі та намагаються вмовити політика діяти за розробленим політичними консультантами сценарієм. Але впертий та амбіційний керманич не бажає слухати колег та політтехнологів й робить все на свій розсуд, мабуть уявляючи вже себе Президентом.

tumblr_inline_mt1cbzcuZQ1qz4rgp.jpg

Згадаймо, хоча б нещодавню відмову А.Яценюка від запрошення голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського на участь у прес-конференції щодо перспектив співпраці ЄС та України, яку Арсеній Петрович пояснив тим, що йому не було надано гарантій виступу на заході на відміну від європейських політиків.
Єдине до чого спромігся А.Яценюк, так це розпочати інформаційну кампанію з дискредитації Віталія Кличка. Тому, відповідно до рішення центрального керівництва «Батьківщини», аналітичний департамент партії, через можливості підконтрольних громадських організацій, мас-медіа та соціальні мережі в якості компрометуючих матеріалів на лідера «УДАРу» буде використовувати інформацію про його бізнес-минуле (зв’язки з кримінальними авторитетами, легалізація коштів, отриманих шляхом рекету, ін.). З метою дискредитації В.Кличка на міжнародній арені, як бізнесмена і політика, залучатимуться контакти з представниками найбільшого загальноєвропейського політичного об’єднання Європи - Європейської народної партії. Планом також, передбачена дискредитації В.Кличка перед бізнес-партнерами з Росії, для чого буде оприлюднюватися інформація про тісну співпрацю «УДАРу» з ЄС.
Звичайно є що говорити про минуле В.Кличка, але ж і у Вас пане А.Яценюк, теж не все чисто, і з минулим і, до речі, з сучасним. Тож наміри компрометувати Вашого колегу по опозиції не додають Вам честі.     

Тимошенко затвердила керівників штабу без узгодження з Яценюком

cj0ur 11.09.2013 в 00:46

Юлія Володимирівна не перший місяць спостерігає картину поступового захоплення влади в «Батьківщині» своїм висуванцем Арсенієм Яценюком. Саме під час зустрічей з відданими однопартійцями та близькими лідерка дізнається про нові плани та практичні дії Яценюка, направлені на встановлення одноосібного контролю в «Батьківщині».
Згадаймо, що 15 червня 2013 року в Києві відбувся доленосний з’їзд опозиційних партій, результатом якого стало злиття «Фронту Змін» та партії «Реформи та Порядок», шляхом самоліквідації, з ВО «Батьківщина».

tumblr_inline_msxg00MTdI1qz4rgp.bmp

Арсеній Петрович, тепер вже як голова політради Батьківщини, голосно заявляв, що «процес об’єднання іде в кожному районі, в кожному селі, в кожній області й закінчиться за декілька місяців». Але реальний стан справ дуже далекий від його заяв.
Напроти, об’єднавчі процеси опозиційних союзників у регіонах зустрічають серйозний спротив та призводять до справжніх війн між представниками «Батьківщини» та «Фронту Змін». Кому вигідні ці чвари можливих однопартійців? Має право на існування й версія, яка найчастіше обговорюється в кулуарах опозиції, що Яценюк навмисно ініціює чвари в опозиції та намагається під час їх владнання поставити своїх людей на керівні посади, поступово узурпуючи владу в партії. Втім, для Арсенія Яценюка є і погані новини. Не бажаючи втрачати свої позиції Ю.Тимошенко одноосібним підписом затвердила призначення керівників структурних підрозділів центрального штабу об’єднаної «Батьківщини».
Зокрема, керівниками департаментів призначено найближчих соратників Юлії Володимирівни та їх протеже - Кожем’якіна на безпеку, Немирю - міжнародний вектор, О.Лєдовських виконавчим секретарем, Лук’янчука головним фінансистом, Петренка на юридичний департамент,   Бабенка керівником служба голови партії, Олійника курувати партійне будівництво та регіональні виборчі штаби, Жданова головним політтехнологом, Колганову відповідальну за PR-технології та креатив, Клименкову головним ІТ-ішником, Лебедєву по взаємодії зі ЗМІ, Гирлю - відповідальним за масові заходи, Фоміна на агітаційну роботу, Крулька на взаємодію з громадськими організаціями та фондами, а Сидоренка – головним по молодіжним організаціям.
Арсеній Петрович дізнавшись про цю новину та з огляду на той факт, що в керівництві центрального штабу об’єднаної «Батьківщини» немає жодного його висуванця зрозумів, що може втратити в майбутньому останні важелі впливу та наразі розробляє свої плани дій на майбутнє. Чи буде це майбутнє окремо від «Батьківщини» чи розпочнеться нова війна в опозиції, дізнаємося незабаром.
Прогнози Сергія Власенка на приховану камеру про «зникнення кролика» поступово збуваються… 

Порошенко і «Ко», як вижити в сучасних умовах собі у прибуток

cj0ur 15.08.2013 в 23:42

Нещодавно відбулась зустріч двох друзів та колег по депутатському корпусу Петра Порошенка та Юрія Стеця. Подейкують, що під час зустрічі Петро Олексійович повідомив своєму колезі, що мав розмову з міським головою Вінниці Володимиром Гройсманом, у ході якої останній поскаржився на здійснення на нього тиску з боку керівництва Партії регіонів, з метою участі у перевиборах народних депутатів по місту Вінниця у якості неофіційного провладного кандидата.

tumblr_inline_mrla9qz1Ho1qz4rgp.jpg

Дійсно, можлива перемога Гройсмана обумовлена високим рівнем його електоральної підтримки в даному окрузі над від «Батьківщини» Наталією Солейко. Крім того, своєю участю у виборах він нейтралізує П.Порошенка  в питанні можливого висунення кандидатури його сина Олексія.
Чесна гра з боку Гройсмана ані трохи не здивувала Порошенка. Останній не перший день в політиці і усвідомлює, що відкриті карти не гарантують чесної гри з боку опонента. Від оточення того ж Гройсмана неодноразово надходила інформація, що мер обласного центру вже взяв кошти від представників влади з метою забезпечення переходу підконтрольних йому депутатів міськради від партії «Совість України» до фракції Партії регіонів. Гроші взяв та й встиг вже прогуляти частину, але робота по переходу депутатів до кінця так і не здійснена, оскільки не всі обранці народу бажають переходити, розуміючи, що це приведе до зниження рівня довіри до них з боку мешканців обласного центру, серед яких переважають опозиційні настрої.
Стець, в свою чергу,  запропонував Порошенку, у разі участі Гройсмана у виборах та його обрання народним депутатом, висунути кандидатуру на пост Вінницького міського голови сумнозвісного Олександра Домбровського, який має зберегти вплив Порошенка у місті. А ще Стець запропонував створити на базі «5 каналу» Інтернет-проект «5 канал», який передбачатиме здійснення прес-анонсу ключових новин, що публікуватимуться провідними Інтернет-виданнями та інформаційними агентствами. Все це було піднесено під соусом, що Порошенко зможе використовувати ще один інформаційний ресурс у власних інтересах. Навіщо – зрозуміло тільки одному Стецю…
Про що насправді домовились два шановних депутата, побачимо незабаром. Адже сам Порошенко не полишає намірів балотуватись на пост мера Києва, одночасно хоче залишити вплив і на своїй вотчині. Що стосується Стеця, то тут все зрозуміло. Хочеться бути і при ділі, та ще й заробити на своєму друзяці…

Таміла Яброва: Симоненко зрадник, ревізіонізт і опортуніст

cj0ur 09.08.2013 в 02:14

Вказана позиція лідерші Союзу комуністів України Таміли Ябрової є не нова для українського населення. Вперше радикальна комуністка висловила свою думку про Петра Симоненка ще в липні 1993 року.

tumblr_inline_mr8j2hz00Q1qz4rgp.jpg

Згадаємо цю історію, яка розпочалася з 1991 року після прийняття Верховною Радою України постанови про заборону Комуністичної Партія України у зв’язку з причетністю КПУ-КПРС до «серпневого путчу». Після заборони КПУ переважна більшість членства відійшла від комуністичних ідей, частина пішла до Соцпартії, інші, більш радикальні партійці, об’єдналися в Союз Комуністів України.
В березня 1993 року на черговій всеукраїнській конференції комуністів у ДонецькУ були присутні делегати від усіх регіонів України. Зібрання прийняло низку заяв та звернень, серед них: рішення про розбудову структур партії, заяву за відміну «неконстуційного та недемократичного рішення Верховної Ради про заборону КПУ», та вимогу про денонсацію Біловежських угод й негайне відновлення СРСР. Ці заяви повністю відповідали духу конференції, де переважну більшість складали представники Союзу Комуністів України.
Соціалісти, які з прихильністю поставилися до відродження КПУ, все ж виразили свою незгоду з проголошенням Компартії України складовою частиною КПРС и закликами про негайне відновлення СРСР.
«Така позиція, - підкреслюється в документі, не тільки нереалістічна в даній ситуації, але й небезпечна, оскільки може призвести до розгрому антикомуністичними силами всіх організацій соціалістичної орієнтації»
Це прекрасно зрозуміли апаратні працівники, які мали на меті не відновлення КПРС чи СРСР, а створення сили, яка здатна посадити їх у владні крісла в Києві. Тому, використовуючи свої професійні навички в апаратних іграх, нові керівники усунули від керівництва лідерів Союзу Комуністів та більш радикальних активістів. Створивши апаратну вертикаль, нове керівництво КПУ зуміло поставити своїх людей на всіх ланках, що допомогло вже в найближчий час скликати з’їзд КПУ, який пройшов без ексцесів. 14 травня 1993 року Президія Верховної Ради відмінила своє рішення про заборону КПУ-КПРС. Вже в середині червня 1993 р. в Донецьку відбувся перший з’їзд нової Компартії.
Хоча з’їзд проходив у кращих традиціях минулих часів - одноголосне голосування, співання «Інтернаціоналу» і т. ін. все ж він приніс одну неспадіванку. Оглядачі напередодні одноголосно вказували, що головою КПУ стане Олександр Коцюба, який виявляв неабиякий ентузіазм. Однак з’їзд обрав на посаду секретаря маловідомого широкому загалу Петра Симоненка. В минулому другий секретар (по ідеології) Донецької обласної організації, здібний організатор, П.Симоненко виринув після Всеукраїнської конференції комуністів.
Потім вже в Києві відбувся Пленум ЦК КПУ - перший робочий Пленум після відновленого з’їзду. На якому прийнято рішення про перереєстрацію членів партії.
Така оперативність допомогла комуністам за короткий час зібрати рекордне число членів партії - 120 тисяч чоловік. Однак тут потрібно зазначити, що КПУ під час реєстрації використала списки членів Союзу Комуністів, який допомагав КПУ у відновленні структур, але після того, як члени СКУ були усунуті від керівництва відновленою КПУ, Т.Яброва, голова СКУ, звинуватила керівництво КПУ на чолі з Петром Симоненком в ревізіонізмі та опортунізмі.
Це, в свою чергу, призвело до відходу з КПУ активістів СКУ та активних «радянських» патріотів. Розколу не відбулося, але в Україні почали виникати в масовому порядку комуністичні партії різного спрямування та тенденцій. Що ж до КПУ, то вона була зареєстрована 5 жовтня 1993 року з членством у 120 тис. чоловік. Отримавши свідоцтво про реєстрацію, КПУ розпочала перетягувати кадри з інших лівих партій.
Показовими є також події на ХХХ з’їзді СКП-КПРС, що відбувся 1-2 липня 1995 року в Москві. На з’їзд прибули 404 делегати з правом вирішального голосу і 58 делегатів з правом дорадчого голосу від 1300 тис. комуністів об’єднаних в 22 компартії та рухи, що діють на території СРСР. Найцікавішим було голосування пропозиції КПРФ (Комуністична партія Російської Федерації) про зміну назви СКП-КПРС, відмова від абревіатури КПРС. До з’їзду перший секретар Кемеровського обкому КПРФ Т.Аваліані заявив в інтерв’ю «Голосу Коммуниста» (Москва), що на з’їзді буде зроблено спробу трансформувати єдину монопартію СКП-КПРС просто в Союз Компартій, причому без вказування території, тобто створення в перспективі Інернаціоналу, куди зможе увійти будь-яка компартія. Думаю, що деякі компартії, в основному це КПРФ та частина КПУ, виступлять за це».
Однак під час голосування вимоги КПРФ про виключення абревіатури КПСС з назви Союзу Компартій не було підтримано. Таким чином, 270 делегатів, в тому числі від КПУ, проголосували за збереження назви СКП-КПРС. Від України виступила лідер Союзу Комуністів України, перший секретар КПУ (КПРС) Т.Яброва. Вона проінформувала з’їзд про відновлення структур КПРС в Україні, а також відзначила, що всі присутні на з’їзді є членами КПРС. Й хоча сьогодні дехто проштовхував думку, що ні КПРС, ні СРСР не може бути, це неправда. Вони є. Умови відновлення Союзу реальні. Союз Комуністів України виступає за єдність наших рядів на ленінських позиціях, а не будь-якою ціною”. Таким чином, КПУ була вимушена відмовитися від альянсу з КПРФ, бо втратила б ініціативу, яку відразу б перехопила КПУ(КПРС)-СКУ. Імідж захисника ідеї відродження СРСР ще потрібен керівництву КПУ.
Час іде, а історія повторюється. 24 серпня у м. Брюссель (Бельгія) має відбутися 15-та Міжнародна зустріч комуністичних та робітничих партій де знову обличчями зустрінуться люди, які стояли у витоків створення КПУ та розвалу КПРС і великої держави РСРС, особи які тривалий час намагаються довести, що вони не зрадники і ніколи не відступали від своїх ідей та переконань. Петру Симоненку може бути дуже незручно, коли Яброва повторить свої звинувачення на його адресу і нагадає на власному прикладі, що значить бути принциповою людиною, яка жодного разу за своє життя не зрадила своїм поглядам та не підвела людей, які їй довіряють. На відміну від Симоненка…

Олександр Третьяков фінансує Луценка

cj0ur 01.08.2013 в 22:08

Те, чого так боявся А.Яценюк та половина об’єднаної опозиції все ж таки сталося – Юрій Луценко почав збирати свою власну команду для участі у виборах 2015 року!

tumblr_inline_mqv8ysrwnT1qz4rgp.jpg

При цьому, людей Юрій Віталійович підбирає перевірених, одна біда – більшість з них перебуває у лавах «головних» опозиціонерів.
Першим «трофеєм» Луценка у перетягуванні кадрових ресурсів став О.Третьяков, якому, для початку, запропонували посаду очільника київського міського осередку «Третьої Української Республіки» у відповідь на обіцянку фінансувати передвиборчу діяльність Луценка. А в якості особистого бонусу Ю.Луценко попросив у Третьякова … власне авто для пересування по полях майбутніх політичних баталій (для початку Луценко погодився на Toyota Venza, оціночною вартістю 50 тис. доларів США).
Треба визнати прагматичність Луценка, який напередодні виборчої кампанії, завдяки з Третьякову, отримує доступ до вельми життєздатних та впливових медіа ресурсів.
Зваживши «особисту вагу» Третьякова для своє справи, Луценко навіть вирішив розмінятися на одного зі своїх найближчих соратників – Р.Безсмертного.
У ситуації з Безсмертним явно вбачається «рука» Ігоря Коломойського (по-сумісництву - протеже Третьякова), який поставив питання «ребром» - або «УНІАН» та інші медіа можливості Коломойського - Третьякова, або Р.Безсмертний.
Як відомо, політика не передбачає занадто дружніх відносини, навіть між соратниками. Тому й не дивно, що Луценко без особливих вагань погодився вижити до кінця року Р.Безсмертного, який так «насолив» своєю «принциповістю» Коломойському.
Відповідно, сам Роман Безсмертний, розуміючи і передбачаючи можливі загрози власній політичній кар’єрі з боку Луценка, має намір нанести удар на випередження. Зокрема, під час презентації Луценком «Третьої Української Республіки» в регіонах, Безсмертний ініціює подачу на його адресу запитань провокаційного характеру від представників ЗМІ (ймовірно запитання стосуватимуться особистої ролі Луценка у розбудові «ТУР», а також проблеми важливості членів його команди у політичній діяльності об’єднання).
Чим завершиться це протистояння, допоки не зрозуміло. Однак, початок активного просування Луценка в напрямку нового «опозиційного» проекту спостерігаємо уже зараз.