Ростуть паркани у Криму

cj0ur 16.06.2013 в 11:57

Не дивина, що для багатьох кримчан, війна, що точиться навколо прибережних територій за клаптики землі під бази відпочинку, вілли, готелі та резиденції, вже давно звична. Певно місцеве населення невдоволено, що через місцевих колонізаторів доводиться протоптувати нові доріжки в обхід невблаганно зростаючих парканів, огорож та замкових мурів, за якими ховаються у VIP-хатинках успішні бізнесмени, чиновники та казнокради.

tumblr_inline_mohas6V8E01qz4rgp.jpg

Однак, хто ж спроможний протистояти цим поважним людям та загарбникам, особливо зважаючи на цілковиту правомірність виділення таких наділів  рішеннями місцевих рад.
Яскравим прикладом такого самочинства є народний депутат Севастопольської міськради, екс-заступник голови комісії з земельних питань Микола Дукін. Володіючи землею по вулиці Катерній 28 він захопив ще й сусідній наділ під номером 30. Нічого не заважало йому розпочати будівництво на захопленій території , не завадило навіть те, що жодних дозвільних документів у нього не було, а також те, що на цю землю претендує ще й інша людина. Справді, навіщо враховувати такі дрібниці? І судячи з усього, такі речі залишаються поза уваги не тому, що він тупий і неспроможний скласти 2+2, зовсім ні, таких не беруть в депутати міськрад, тим паче в Криму. Потрібно ж замовити новесенький басейн, декілька пальм, і темношкіру прислугу з опахалами.  Як показує практика, у успішних «діячів» у школі 2+2 завжди дорівнювало 5, один зайвий, але у своїй кишені на заваді не стане.

tumblr_inline_mohat7YvTO1qz4rgp.jpg

Отже з додаванням у Миколи Михайловича все гаразд, але якось так склалось що з діленням не склалось. Особливо незручно йому було ділитись з тими «зайвими» які зовсім не зайві. Що ж, Дукін своїм прагненням до великого, і зовсім не важливо в якому еквіваленті, але краще в «га», налаштував проти себе багатьох. От і отримав перші палки в колеса. Першою перепоною стала державна інспекція з державного контролю за охороною та використанням земель Севастополя, а також колеги по депутатському корпусу. Зорганізувалась комісія, та на засіданні більшістю голосів прийняла рішення про винесення на наступну сесію питання про так би мовити «обгрунтованість користування Дукіним землею, що йому не належить».
Микола Михайлович звісно розчарувався, не кожний день так безапеляційно віднімають чесно накрадене. Проте, в ображених почуттях розпочав інформаційну війну. Одразу в Інтернеті  з’явилась новина, що під Севастополем біля мису Сарич, двоє депутатів міськради, які використовують «невичерпну» підтримку керівника Держуправління справами Андрія Кравця, розпочали будівництво дачі для Президента України. Територію відповідно заволоділи шляхом самозахвату, документи підробили, підписи неправдиві, кримінальна справа порушена.
Що ж, мури продовжують рости, разом із людською жадібністю, а в деяких випадках і тупістю. Так вже склалось, що в Україні чиновники гризуться за землю, а звичайним людям залишається тільки гризти її.