Сніцарчук – брехливе опудало чи символ?

cj0ur 31.05.2013 в 18:33

Якщо направду, то якби 18 травня ніхто не штовхнув журналістку Сніцарчук і її співмешканця Соделя, то їх треба було б видумати, адже стільки безкоштовного піару…

Хто тільки не вилазить не екран коментувати обставини інциденту. Навіть палатку біля МВС ставили. Невже в державі інших проблем немає, крім обсмоктувати долю бідолашної Сніцарчук.

tumblr_inline_mno5gqtsjN1qz4rgp.jpg

У прямому ефірі на «п’ятому», її колега – Романюк навіть запропонувала вважати Сніцарчук – «символом української журналістики», яка нібито потерпає від свавілля влади.

Вибачте, але скільки у цьому цинізму й брехні, комедія та й годі. Особливо вражає поведінка самої потерпілої журналістки, вона настільки увійшла в роль «ображеної жертви режиму», що починає сама вірити у власні побрехеньки: «…для мене взагалі шок, що я повинна пояснювати, що відбулося».

А як Вам награне тремтіння у голосі пані Ольги перед камерою ”Голосу Америки”: «…міліціонери мені зараз кажуть, що нападників було до 5. Вони отримали відео де на нас нападають 20 людей». Можна не сумніватись, що через тиждень нападників стане 40, а може 100. Брехати, так брехати по-справжньому, більше грошей заплатять розчулені іноземці і опозиціонери.

Ось і Петрусь Порошенко кинувся піаритись на підлеглій, розповідаючи, що ледь не особисто давав їй редакційне доручення іти на мітинг. Добре, але виникає питання, як працювала тележурналістка без оператора? Який сюжет вона готувала? Вірогідно відзнятий на мобілку, або з фотографій співмешканця – Соделя?

Чому ніхто не говорить, що ніякого завдання не було, а вешталась парочка у пошуках сенсаційних фото. Та і як били Сніцарчук з Соделем 20 нападників ніхто не бачив, принаймні, коментуючи події вже за кілька хвилин, пані Оля перед камерами виглядала досить пристойно (могла хоча б футболку собі порвати для правдивості).

А як вам цитата «УП»: «…бійку почали знімати кореспондент  ”П’ятого каналу” Ольга Сніцарчук і фотокореспондент ”Ъ” Владислав Содель. Це не сподобалось молодикам, і вони побили журналістів до крові».  Яка кров, чія вона і хто її бачив? Проте, для сенсації саме так потрібно…

Загалом, мені від самого початку цього скандалу було зрозуміло, що з маленької мухи будуть роздувати величезного слона. Так і сталось, адже про що б говорили лідери проваленої «вставайки», може про власні прорахунки, чи про понесені фінансові збитки, внаслідок подорожчання послуг «майдан-арбайтерів»? Ні, значно краще розводити демагогію довкола поштовханої Снісарчук, поливаючи брудом всіх, починаючи з рядового міліціянта і закінчуючи міністром.

Доречі, дарма не дослухаються опозиціонери до слів Захарченка, який з трибуни парламенту закликав опозиціонерів до поваги, адже дійсно, коли у них виникають особисті проблеми, одразу «біжать до міліції». Насправді, пані Сніцарчук не позаздриш, адже вона, завдяки власній брехні, є головним претендентом на роль «сакральної жертви».

При цьому, боятись їй слід не «спортсменів-гопників» і не владу, а власних опозиціонерів-спонсорів. Коли скандал з побиттям почне згасати, потреба в піарі лишиться, а враховуючи негативні наслідки бездарної «Вставай, Україно!», навіть примножиться.

Отже, пані Ользі разом з Соделем треба зараз не намети під МВС будувати і не оббріхувати правоохоронців у ЗМІ, а подбати про власну безпеку.

Адже ніщо так не підігріває протестні настрої як жертва режиму – журналіст… Згадайте історію! Навіть не сумнівайтесь, ця ідея вже обговорюється політтехнологами в  штабах опозиції.

Жага влади завжди перемагає здоровий глузд!