Гетьманчук хоче служити Послу США. Така в неї вдача – зраджувати…

cj0ur 17.09.2013 в 01:14

Українське громадсько-політичне суспільство вже почало відчувати відлуння процесу скорочення грантодавчими організаціями «донорської» допомоги, яка виділялася на проведення різноманітних акцій та заходів з популяризації т.зв. «громадянського суспільства», принаймні в тому його вигляді, який вигідний іноземним інвесторам.

tumblr_inline_mt8ngmeOR31rmtaze.jpg

Відповідно, з’явилися і перші «бігунки», які, знаючу про шалену конкуренцію на цьому ринку, спішать запевнити іноземних представників у своїй лояльності і корисності для їх інтересів. Принципова позиція Державного департаменту США, який виявив неефективність та марнотратство у розподіленні грантових коштів, змусило вітчизняних споживачів «донорської» допомоги звертатися до іншого відомства США – дипломатичної служби, яка також провидить аналогічні програми.
Звичайно ж, посол США Джеффрі Р. Пайєтт особа для багатьох вітчизняних громадських ділків недосяжна, а відповідно швидкого розвитку набуває схема посередництва, запропонована керівниками американських неприбуткових організацій, що працюють в Україні.
Зазначена схема не вирізняється новизною та знайома «грантоїдам» здавна (за такою самою відбувалося розподілення грантів МФ «Відродження» та іншими «донорами»), і полягає у наданні 25% «відкату» від отриманих коштів посереднику, який пролобіює інтереси зацікавленої організації.
Однією з перших свою вірність побігла продавати директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук. Як з’ясували під час незалежного аудиту представники американської сторони, за гучною назвою стоїть групка з 3-4 осіб, які вмудрялися споживати (завдяки лобістам у МФ «Відродження») шалені кошти – біля 250 тис. доларів США на рік. При цьому, результати їх дуже коштовних досліджень виявилися вельми туманними та неоднозначними, як і кваліфікація представників Інституту.
Однак, лобісти А.Гетьманчук в особі керівництва Національного демократичного інституту міжнародних відносин США запевнили, що то не є проблемою і шановний посол ДЖ.Р.Пайєтт не зможе їм відмовити. Звичайно ж при відповідному «стимулюванні» з боку А.Гетьманчук.
Зважаючи на кількість таких «грантоїдів», цікаво наскільки «гумовим» виявиться бюджет Посольства США та як вони пояснюватимуть міністерству закордонних справ США на що саме були витрачені кошти, коли справа дійде до чергового аудиту вже у їх структурі?